На більшості заводів панував хаос: норми часу визначалися довільно, процеси не були уніфіковані, а одна й та сама операція могла тривати по-різному навіть у межах одного підприємства. Це породжувало конфлікти та недовіру. На цьому тлі особливо привабливими стали ідеї Фредеріка Тейлора, американського інженера, який пропагував “науковий менеджмент” – вимірювання кожного руху, облік часу, стандартизацію процесів. Пізніше цей метод буде названий «тейлоризм» і активно розкритикований. Але це з часом, а в 20-ті роки він демонстрував ефективність при управлінні масовим виробництвом та його процесами. 

Німецькі промисловці бачили очевидну ефективність підходів Тейлора, але прагнули створити власну систему на її основі, більш точну, технічно обґрунтовану і соціально відповідальну. Так у 1924 році група провідних інженерів та економістів із компаній Siemens, AEG, Borsig, Loewe заснувала Reichsausschuss für Arbeitszeitermittlung — “Державний комітет з визначення робочого часу”, скорочено REFA.

Його завданням стало розроблення та інтеграція науково обґрунтованих методів аналізу, вимірювання та нормування праці, які мали:

• визначати тривалість операцій на основі хронометражу;
• оптимізувати процеси та усунути зайві дії;
• підвищити справедливість в оплаті праці;
• запобігти конфліктам у трудових колективах.

Одним із перших підприємств, що впровадило методи REFA, став завод Siemens. Інженери вивчали рухи складальників, фіксуючи кожен етап – від взяття деталі до встановлення її у вузол. Аналіз показав, що до третини часу працівники витрачали на переміщення чи очікування.  Після впровадження рекомендацій REFA продуктивність зросла на 30%, а навантаження стало більш рівномірним.

Таким чином, REFA від початку поєднувала технічну точність і соціальну відповідальність — ефективність без виснаження, порядок без примусу, баланс між інтересами працівника й підприємства.

Післявоєнний розвиток: REFA як один із чинників “економічного дива”

Після закінчення Другої світової війни Німеччина опинилася в стані небаченої руїни, як фізичної, так і економічної. Промисловість потребувала повного відновлення, а суспільство — нових підходів до праці. Саме тоді методи REFA отримали друге життя, але з іншим фокусом – тепер у центрі уваги була людина як частина системи праці.

У 1946–1948 роках REFA відновили як незалежну професійну асоціацію інженерів і фахівців з організації праці. Було створено регіональні центри, які займалися навчанням і консалтингом для підприємств. На зміну контролю прийшло розуміння процесів — не карати за втрати часу, а шукати способи їх уникнути.

У 1950-х роках REFA стала ключовим учасником економічного відродження Західної Німеччини — Wirtschaftswunder. Її методики застосовувалися для відновлення заводів, раціонального використання матеріалів, скорочення ручної праці.

Яскравим прикладом стало підприємство BASF, яке впровадило REFA для оптимізації технологічних циклів. Аналіз показав, що значна частина часу витрачалася на повторні дії й зайві переміщення. Після впровадження рекомендацій тривалість виробничого циклу скоротилася на 20–25%, а умови праці стали комфортнішими. І все це без втрати якості. Менеджмент BASF саме з впровадженням REFA рекомендацій пов’язує швидке відновлення виробництва компанії, ба більше – вихід на міжнародний рівень!

У 1960–70-х роках REFA перетворилася на освітній і науково-методичний центр. З’явилася базова програма REFA-Grundausbildung, яка навчала аналізу процесів, плануванню робочих місць, організації командної роботи. Тисячі інженерів і керівників середньої ланки пройшли це навчання, ставши рушійною силою модернізації німецької промисловості.

Поступово методика вийшла за межі виробництва – її почали застосовувати у сфері логістики, послуг, адміністративного управління, охорони здоров’я. Принцип залишався той самий: виміряти, порівняти, удосконалити.

REFA у XXI столітті: ефективність, технології та людина
 

Сьогодні REFA — це міжнародна організація з майже столітньою історією, яка об’єднує фахівців із десятків країн. Її головна мета — підвищення ефективності процесів із повагою до людини і її часу.

У сучасній економіці, де панують цифровізація, автоматизація і штучний інтелект, методи REFA не втратили актуальності. Вони навчають мислити системно: спочатку зрозуміти процес, потім виміряти його ефективність, а вже після цього впроваджувати технології.

Сьогодні REFA активно працює в Німеччині, Австрії, Швейцарії, Польщі, Чехії, Україні та інших країнах Європи. Організація проводить тренінги з управління якістю, готує сертифікованих консультантів, аналітиків і керівників виробництва.

Методи REFA застосовують майже у всіх провідних компаніях світу для планування і оптимізації виробничих, сервісних, логістичних процесів, підвищення якості клієнтського сервісу обслуговування клієнтів і ефективного управління персоналом.

В Україні принципи REFA активно впроваджуються на промислових підприємствах, ретейлерських мережах в торгівлі та логістичних компаніях. Програму з організації праці, планування та оптимізації операційних процесів за стандартами REFA проходять керівники у сфері виробництва, інженери-технологи, фахівці з планування та підготовки виробництва. управління якістю та виробництвом. Для нашої економіки, яка тривалий час перебуває під тиском турбулентних зовнішніх факторів, набуття відповідних компетенцій за програмою REFA часто має вирішальне значення для забезпечення життєздатності бізнесу.

REFA — це не просто набір технічних методів і стандартів. Це філософія забезпечення ефективної праці, яка поєднує точність, гуманність і системність. Вона народилася у кризовий час, щоб зробити працю справедливою та впорядкованою, і пройшла довгий шлях – від інструменту вимірювання часу до міжнародного стандарту управління процесами.

Сьогодні REFA залишається живим прикладом того, що ефективність має сенс лише тоді, коли вона служить людині. Саме тому її принципи залишаються актуальними й у XXI столітті – в епоху цифрових технологій, інновацій та нових цінностей праці.

Поширені запитання:

1. Чи не застаріли методи REFA, враховуючи, що їм 100 років?
   Не застаріли, бо організація REFA постйно розвиває і гармонізує свої підходи із сучасними концепціями та інструментами.
2. Чи підходять методи REFA для невеликих бізнесів?
   Підходять, бо в будь-якому бізнесі не залежно від розмірів є свої процеси, які потребують планування, організації та оптимізації.
3. Lean метод це конкурент REFA?
   Оновлена програма REFA містить розгляд інструментів Lean. Оскільки РЕФА акцентує увагу на плануванні, організації та вдосконаленні процесів, то інструменти Lean саме вивчаються в контексті діагностики і покращення процесів.
4. Спеціалісти яких посад зазвичай навчаються на REFA?
   В залежності від розміру компанії та розподілу функціональних обов’язків на REFA вчаться як директори з виробництва, так і начальники цехів, фахівці з планування та організації праці та виробничих процесів, фахівці з нормування праці, технологи тощо.
5. Які практичні кейси розбираються протягом навчання?
   Оскільки REFA – це сертифікаційна програма, яка в разі успішного складання іспитів передбачає видачу сертифіката REFA, то навчання ведеться по оригінальних матеріалах, розроблених REFA. Вони містять як теоретичну частину, так і насичені практичними завданнями, що доповнюються прикладами і кейсами українських підприємств.
6. Хто викладачі REFA і який в них досвід у впроваджені метода?
   На програмі REFA викладають викладачі, які сертифіковані самою організацією REFA. Вони мають багатий досвід використання інструментів REFA на німецьких і українських підприємствах, проведення корпоративних програм навчання REFA, які включають також апробацію цих інструментів на виробництві під час навчання.
7. Чим REFA програма в Україні відрізняється від тієї що викладається в Німеччині?
   За своїм змістом програма в Україні не відрізняється від тієї що викладається в Німеччині, оскільки проводиться за оригінальними матеріалами REFA, перекладеними українською мовою. Підтвердженням її ідентичності є видача сертифікату REFA, який організація надсилає з Німеччини.
8. В яких українських компаній окрім виробничих використовується REFA метод?
   REFA використовується також в торгівельних компаніях, логістичних компаніях (Нова пошта), ресторанному бізнесі, надання послуг мобільного зв’язку тощо.

Найближчий старт програми REFA-Intarnational у МІБ запланований на 17 березня 2026 року.

Залишити заявку ви можете за посиланням, менеджер зв’яжеться з вами та розповість про всі деталі.

Контактна особа: Тетяна Кошик +38 067 679 57 89